Вiдвертiсть

Надмірно я тебе ціную.
І дочекавшись до вістей...
Відвертість в голосі відчую.
Та лагідність твоїх очей.

Душі печаль відкину сміло.
Впущу до серця тихий спів.
До тебе линути зуміла...
Як ти іще того хотів.

В долонях зтисну пальці твОї.
Тепло зігріє в одночас.
Написані життям сувої...
Ведуть лише,до щастя нас.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии