Сонячний зайчик

              І знову ранок, сходить Сонце...
              В росинках райдуга заграла,
              Його прпоміння крізь віконце
              Тебе ласкаво цілувало.

              Цей зайчик сонячний, пухнастий
              Тобі заглянув в очі милі,
              Сів на щоку, такий вухастий
              Рудий-рудий, а вуса білі...

              Тебе він лапками своїми
              За шию пестить, обіймає...
              А потім персами твоїми
              Милується, по них стрибає...

              Я йому заздрю, як ніколи,
              З тобою він частіш буває...
              Сумую, зникла ти відколи...
              Жалію, що тебе немає... 


Рецензии