Как много правды

Спасибо, друг, от слов осенней песни
Попала я в сплошной круговорот.
Прости, что часто думала: а если...
И мне однажды в жизни повезёт.
Чужие  строки старые, читая,
Я на себя тянула чей-то  грех.
И вместо точки - часто   запятая
К ногам ложилась на глазах у всех.

Но ей не место было под ногами,
Гляди, на  хвост наступят невзначай.
Как  много правды было между нами,
Но на неё уже не отвечай.
Не сосчитать потерь и  потрясений.
Я в этом мире, видимо, изгой.
Сегодня ночью снился мне Есенин,
Но только руки он тянул к другой...

***************
Творческий перевод стихотворения подруги Лиды Скрипка:

За пісню осені я вдячна, друже,
За дивну безперервну водоверть.
Пробач, мені кохання небайдуже,
Гадала дім наповню щастям вщерть.
Рядки чужі – мораль усім відома,
Навіщо брати чийсь пекельний гріх.
І замість крапки – безумовно, кома
До ніг лягала на очах у всіх.

Втім, їй було не місце під ногами,
На хвіст наступлять – трапиться, біда.
Ні, ми не оберн`емся ворогами,
Однак листом вже не відповідай.
Без міри втрати, промахи шалені,
Живу у світі, наче на війні.
Сьогодні в ніч привидівся Єсенін,
Жаль, виявив турботу не мені.