Мій корабель пливе уже роками,
Пливе повз своїх рідних берегів.
Махаю з корабля я всім руками,
І рветься з серця плач…але не гнів.
Мій корабель ще пристані шукає,
Він впевнено серед води бурлить.
Двигун його ніяк не замовкає,
Й нові простори пробиває , колосить.
Мій корабель серед штормів і грому
Не зупиняє впевнений свій хід.
Що на душі - не плачеться нікому,
І залишає за собою чистий слід.
Мій корабель до пристані прибуде,
Побачить він той знаковий маяк.
Я вірю в те,що щастя в мене буде:
Інакше буть не може аж ніяк!
24.12.2017 р.
М й корабель
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117122500385
Свидетельство о публикации №117122500385
Рецензии