Что ж то за долюшка?.. Из Ирины Боговиной

ИРИНА  БОГОВИНА
"Удвох з собою наодинці"
http://www.stihi.ru/2017/12/17/7260
------------------------------------

***
Удвох з собою наодинці,
Зачну щось подумки писать,
Мій настрій битої лисиці,
Не те...людей щоб зачіпать...
Були в норі лисички дітки,
Та раз їж лишенько спіткало,
Сама ледь вирвалася з клітки,
Живим одне в норі застала...
Я та поранена лисиця,
Ніхто не зна, що на душі,
В отих очах,сумних, мов глиця,
Глибоких, темних, як вночі...
В них гострий біль, що душу крає,
Що перекреслив все життя,
В минуле пошепки вертає,
Рве серце бідне на шмаття...
Були часи...колись чекали
На мене діти,татко,сестри,
З тих пір втекло води чимало,
Нема кому голубить,пестить...
Як сталося в житті,чому
Сумую старість наодинці,
Як та калинонька на гілці
Не зна потрібна чи кому...
Сльоза солона та гірка,
Як те намистечко блищить,
Що ж то за доленька така,
Що й в ніч голівонька не спить...


**********************************

         ***
Ни с кем, наедине с собою...
Я собираюсь размышлять.
Настрой не тот: битой лисою
Других не стоит задевать...

В норе лисички были детки..
Пришла беда, не ожидала...
Едва лишь вырвалась из клетки,
Живым одно дитё застала.

Я - раненая та лисица!
Никто не сможет мне помочь...
Из глаз моих печаль струится -
Глубоких, тёмных...  будто ночь...

Перечеркнув всю жизнь, терзает
Боль душу, взятую в тиски,
И всё в минувшее кидает,
Рвёт сердце бедное в клочки...

Ведь было...  И меня здесь ждали
Когда-то... папа, сёстры, дети...
С тех пор ушло воды немало...
Кто приголубит, кто приветит?

Как получилось? Почему
Встречаю старость одиноко?
Как та калинка возле окон...
Не ведая, нужна ль кому?

Слеза горючая стекает,
Как в бусах бусинка блестит...
Что ж то за долюшка такая,
Что в ночь головушка не спит?..