Ви така ніжно-безжальна,
а знаєте ж, що я безсилий між людей.
І кожен погляд мій на Вас, фатальна
помилка, яку роблю я кожен день.
Коли крім нас хтось - не дивіться в очі.
Хоча дивіться, бо не проживу.
благаю Бога розтягнути ночі,
бо лише в снах спокійно я про Вас стогну.
Набридло так боятись, що хтось бачить.
ховати Вас від світу знахаблілих псів.
Та все ж я розумію, й доведеться все пробачить.
"Зарийтесь від людей в моє плече, я поряд сів."
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117122501224
Свидетельство о публикации №117122501224
Рецензии