завіва свободу вітер у зіннизі
впертолобих чорних псів
та їх вуха беззупинно трусить порох ядовитих, швидкозмінних днів.
на річницю вільномовців не прийшов ніхто. ніхто не зна.
де лежить їх попіл, де дешева, не приваблива труна.
забуваються так швидко, викорчовуються з пам'яті та вух.
забуйкові тексти, ті які штовхали на хоча б якийсь поліритмічний рух.
Очі загнані до стада, дивляться лиш в сторону одну брехливоріднозолоту.
Думати ніхто не хоче...Тоді й я посиджу..тоді й я слова всі проковтну.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2017
Свидетельство о публикации №117122501210
Свидетельство о публикации №117122501210
Рецензии