Нi здоровя, нi слави
Запізно це все...
І досада розчавить,
Як шини шосе.
Потемніє зірниця,
За обрій стече...
Заберуся я звідси
Останнім плачем.
Я знайду вічний спокій
В перині земній, -
Тільки смуток глибокий
Бродитиме мій.
Де терпляче щоночі
Кохану стеріг,
Цілував її очі,
Але не вберіг.
Чи прийде на могилу,
Хоча б крадькома?
Ти прости мені, мила,
Що нині сама.
Під плитою з граніту
Притулок знайду, -
Від найкращої в світі
У землю піду...
Чи мене не корила,
Згадавши взаєм?
Прочитай край могили
Послання моє.
Вітер тихо заквилить,
Граніт промовчить...
І душа заніміла
Образи простить.
Не завадить ніколи
Сказати: ,,прости",
Хай сумні матіоли
Цілують хрести.
Свидетельство о публикации №117122308181