Пiд берегом
Качалки молодої осоки.
Згорьовані заплакані долоні...
Синь тих очей побачить плин води?
Ріка біжить...
спливають дні і роки...
(У небо двічі теж не увійти!)
Йдуть хмарами зневітрені потоки
Над хвилями солоної ріки...
01.04 2017 год
Свидетельство о публикации №117122311330
Подався геть від сОлі злих потоків.
Він знає, що вода така - від сліз
(Ще від старих мольфарів, чи пророків).
І двічі в небо теж не увійти:
Не дав людині Бог такої міри.
Ми зносимо ворожії світИ
Тому, що стали жертвами ЗНЕВІРИ.
ОрАнто, за Вкраїну помолись,
Опрісни пересолені озера,
БулА щоб добра доля... хоч колись...
Щоб здох скоріше нЕвський ненажера.
Ваш вірш вразив саме яскравим українським колоритом. Чуттєвий та, на жаль, сумний. Захотілося відгукнутись, проте позитиву так і не досяг.
Запрошую знову погостювати на моїй творчій сторінці. Шедеврів не обіцяю, та цікаві роботі, звісно, відшукаєте без усіляких зусиль. Буду радий знати і Вашу думку про якість моїх творчих експериментів.
Щасти Вам.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 29.11.2024 23:02 Заявить о нарушении
Мир і злагоду принесуть тільки його долоні.
А поки що -- ріки від крові співвіруючих солоні...
По обидва боки -- молитви глибокі?..
Андрію, дякую за небайдуже серце!
Елена Иржанская 30.11.2024 00:05 Заявить о нарушении
З повагою до творчої особистості
просто А.К.
Андрей Королёв 7 30.11.2024 00:46 Заявить о нарушении