Запорошило - из М. Метелецкой

            Ой, запорошило  http://www.stihi.ru/2017/12/19/9681
         Маргарита Метелецкая

     Ой, запорошило ! Зима !
     Стежинки не шукай – нема !
     А тут – троянди і хурма
     У мене в приймах...
     Благословенно...Ні душі...
     Читаю та пишу вірші...
     І медом змащую книші
     В зими обіймах ...

     Десь – лютий відчай й самота...
     Зачаєна десь німота...
     В серцях – суєтність та сльота,
     Плющем сповита...
     А тут – казкова є мета...
     І кожна мить – лише свята...
     І відступила марнота
     В скорботних свитах...

     Пора й до радості звикать...
     Думки святковії плекать...
     Уже роками не злякать –
     Своє в них чудо !
     Пахтять троянди і хурма
     В моїй хатині недарма –
     Вони – від Божого керма –
     Тепло...в остуду !

        Поэтический  перевод:

Запорошила  всё  зима!
Тропинок  нет,  лишь  кутерьма!
Красны  букеты  и  хурма
в  моих  пенатах...
Благословенно...  ни  души...
Стихи  читай  или  пиши!
Пирог  медовый  заверши
в  зимы  объятьях!

А  где-то  одинокость  в  такт
зиме  и  грусти...  немота
в  сердцах...  раздрай  и  суета  –
плющом  увиты...
Но  здесь  так  сказочна  мечта
и  праздник  для  души  настал,
и  отступила  маета
в  прискорбных  свитах.

Пора  и  радость  привечать...
А  думы  –  праздников  причал...
Лет  не  пугает  каланча  –
Своё  в  них  чудо!
Манят  и  розы,  и  хурма!
В  моём  жилище  день-гурман
любовный  поселил  дурман
и  жизнь  не  студит!

20.12.17