Ой, запорошило... Маргарита Метелецкая
Ой, запорошило...
(http://www.stihi.ru/2017/12/19/9681)
-------------------------------------------
Ой, запорошило ! Зима !
Стежинки не шукай - нема !
А тут - троянди і хурма
У мене в приймах...
Благословенно...Ні душі...
Читаю та пишу вірші...
І медом змащую книші
В зими обіймах ...
Десь - лютий відчай й самота...
Зачаєна десь німота...
В серцях - суєтність та сльота,
Плющем сповита...
А тут - казкова є мета...
І кожна мить - лише свята...
І відступила марнота
В скорботних свитах...
Пора й до радості звикать...
Думки святковії плекать...
Уже роками не злякать -
Своє в них чудо !
Пахтять троянди і хурма
В моїй хатині недарма -
Вони - від Божого керма -
Тепло...в остуду !
*************************************
Ой, всё засыпало! Зима!
Тропинки не найдешь в дома...
А здесь - и розы, и хурма,
Как не принять их...
Благословенно ... Ни души ...
Читай лишь да стихи пиши...
И медом смазывай кныши
В зимы объятьях ...
А где-то - скорбь и пустота ...
И затаилась немота ...
В сердцах - озноб и маята,
Плющом увиты ...
Здесь - сказочная цель, мечта ...
И каждый миг - летит туда...
И отступила суета
В печальных свитках ...
Пора нам к счастью привыкать ...
И к мыслям, что как благодать...
Годами нас не испугать -
Свое в них чудо!
И розы эти, и хурма
Недаром прячутся в дома -
Они - от Божьего ума,
Тепла... В остуду!
Свидетельство о публикации №117122000395