Пусть пламя твоей печали обжигает меня

  "Хай полум я твоjeji печалi мене обпече..."


Квітучі сади летять у легку безодню неба,
Рудим кошеням заснула зоря в синіх полях.
В калюжі вуж перебирає зорі. Це ж треба!-
Сьогодні місто-це крила легкі ангелят!
Знов Богом стає дивовижна тиша.
Очима чекання усіх часів
говорить з тобою,
наче під тонкою кригою часу джерельце.
Луна пролила з золотого відерця
незнайомих золото голосів .
Ось небо сідає невагомо тобі на плече,
Засинає голубом переливчасто-сизим,
Хай полум’я твоєї печалі мене обпече...

Перевод
на украинский язык Валентины Козачук.

.       .       .       .       .      .      .     .     .   

http://www.stihi.ru/2017/04/10/5509
Татьяна Кисс   27.05.2017
.       .       .       .       .       .       .       .

    Рецензия :

      Прелестные строки, Татьяна! Очень красивая поэтическая палитра. Спасибо за
      очарование!
      Наташа Корецкая   16.04.2017
   

    Рецензия:

     Цыкавий твыр, цыкавий переклад. Сподобалось!

     Артур Грей Эсквайр 04.2017