Завірюха – заметіль.
Завірюха – заметіль,
Як на рану тую, сіль.
Навкруги січе, мете,
Біле марево густе.
Мені грайлива завірюха,
Заліпила ніс і вуха.
Так. Аж личенько пашить,
І до хатоньки спішить.
Завірюха - заметіль,
Буває й хурделиця.
Низесенько при землі,
Сніжком собі стелеться.
Вітерець вже розігрався,
Ніби лихий за ним гнався.
Десь далеко, в чистім полі,
Він всю ніч, гуляв на волі.
Завірюха – заметіль,
Звідусюди, звідусіль.
Коли вщухне, кажуть люди,
Гарнесенько буде всюди.
13:15.18.12.2017.
Завiрюха - заметiль
© Copyright: Михаил Онищенко2, 2017
Свидетельство о публикации №117121806123
Свидетельство о публикации №117121806123
Рецензии
Здравствуйте, Михаил!
Интересный украинский язык, почти всё поняла...
Весны Вам приятной!!!
С теплом, Людмила.
Людмила Кочегарова 30.03.2018 20:56 • Заявить о нарушении
Интересный украинский язык, почти всё поняла...
Весны Вам приятной!!!
С теплом, Людмила.
Людмила Кочегарова 30.03.2018 20:56 • Заявить о нарушении
І то, не дивина. Хочемо ми того, чи ні, але у трьох слов'янських
народів: України, Білорусії, та Росії - один спільний корінь. І це мова - Древньої Руси!!!
Вдячний Вам, пані Людмило, за такий відгук!
З теплом, до Вас і Я!
Михаил Онищенко2 31.03.2018 01:21 Заявить о нарушении
народів: України, Білорусії, та Росії - один спільний корінь. І це мова - Древньої Руси!!!
Вдячний Вам, пані Людмило, за такий відгук!
З теплом, до Вас і Я!
Михаил Онищенко2 31.03.2018 01:21 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.