Зимова заметiль

Вальсують весело сніжинки,
Кумедно вихорять в повітрі.
Занадто крихітні пружинки
Перекидаються на вітрі.
Летять метеликами вгору,
За мить вертаються донизу,
По шибці ковзають знадвору,
Злітають поспіхом з карнизу.
____ ____ ____

Втім, тане казка вечорова,
Химерне зіткнення сніжинок.
В оселі ж свічка кольорова
Малює воском сніп стежинок.
Розходиться ушир проміння –
Диктує тиша невтручання.
Моє ж вривається терпіння –
Я розтривожую мовчання.

І лине "Місячна соната",
Торкає клавішами душу.
Світліє звуками кімната,
Я їх гармонію не рушу.
Ніч врівноважує бажання
Мені дарує справжню втіху.…
Яке приємне поєднання:
Свічі, мелодії і снігу.

http://www.stihi.ru/2017/12/18/4398 - переклад на російську


Рецензии
Образно, гарно, щемноі світло водночас.

Людмила Юферова   28.12.2017 15:31     Заявить о нарушении
Дякую, дорогенька, з теплом, Ліда)))

На Манжетах Вишиванки   28.12.2017 18:11   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.