На зворотах мрій, загубивши дійсність,
Діти без душі, переходять вічність.
У скляних очах, в передвістя дива,
Затуляють страх бутилками пива
На дворах пустих, у пору вечірню
В закутках нічних - залишають вірність
Допивають ром у старих трактирах,
Зустрічають схід на чужих квартирах
Не для них життя, вони все забули
І своє ім'я, і своє минуле...
Їхні стопки мрій, припадають пилом,
Затягнувши біль, цигарковим димом
І ковтають сум, знов купивши зранку
По дорозі в дім - антидепресанти.
Сотні дітлахів, під космічним сяйвом,
Світ для них усе, та вони в нім - зайві
Дети ХХI
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117121801384
Свидетельство о публикации №117121801384
Рецензии
дети у компьютеров,
строят синтетическую любовь,
которая раздавит ,
последние сомненья,
выходить ли на улицу(?)
НЕТ................!*
Одинокий Ронин 06.03.2018 01:51 • Заявить о нарушении
строят синтетическую любовь,
которая раздавит ,
последние сомненья,
выходить ли на улицу(?)
НЕТ................!*
Одинокий Ронин 06.03.2018 01:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.