Вступ до ста поем

Вступ до ста поем

1

місяць-молодик
блиском
блискучий й гостро дикий
черкне –
     за пахощі Владики!
а
в супінь хмар
ще в досвіткові
         упірне
наздоженіть мене

чи мене Бог
без крові з серця
у рай високий
наверне?

благословіте
Бога
не мене
простіте
простість
я відходжу –
вбік
коли все стане
Вічним Днем

2

Й ще раз на
            схід –
пурпур
чи попуррі??
хто  що? – ростить?
в грудневій грі

простеж

росте вогонь
росте
вогонь
в природи грі?

просте ж! –
і яку музику
я на серцях
зігрів!

я розігнавсь –
і хочеш, щоб я   – розписався
за сонце!

Сонце сонць
Ти Бог щасливий
а щасливі – особливі
я у вікні –
до Тебе –
       в чорній гриві
і що всі рами! –
    якщо хтось
      щасливий

я також серп –
молоді зуби!
цей я –
це щоби Ти
не роздобрів –
й не втратив щоcь! –
й не виявився у журі!


Ми й молоді! –
я роблю так
щоб Ти упрів!


О гарні! молодії зуби!!
вогонь
пурпур! –
Вогонь! не попуррі
а яку
Музику!
я у серцях
зігрів!!

3

Поеми – вічність
й день:
поеми дивляться людей.
«Світ вивихнувсь  – і прагне
вправить вивих».
Твоя любов безсмертна,
Божа Мати!
Тобі було
мене із
пекла
витягати?

В Тобі – із Сином
я тягався
в грі
як мало
я носив
в монастирі
склади здавав
добром налляті

в тобі склади
тягав
і над горою
і у горі
і на горі!
жахав героїв
і бандитів
сичів
і гав
й нетопирів!

а особливо – на
горі!
фітіль мій –
в скерцо –
нагорів!

любов моя – це світ, –
крім Вас одних, –
жахати!!
і палець – я:
Твоя Любов безсмертна!
Божа Мати!!!
я плакав
я б плакав! – й що
тоді казати!  (??)
Дійсно від Духа!
Дійсно – від Слова.
Дійсно – від Божої Матері
стоять плодовії
дерева
як в раю!
Як вляті.

Стоять й поеми! –
як в раю.
Як вляті!
Що буде з ближніми
моїми? – питати.
І питати.
Мені – питати!!

13.12.2017, на свято Андрія Першозванного!