Старається мама в дітей все вкладати,
Щоб діти щасливими в неї були.
Злиднів і горя ,щоб їм не зазнати,
В достатку й любові ,щоб завжди жили.
Та діти частенько цього не цінують,
Забувають про те,завдяки це кому.
Матері в душу,не думавши ,плюють,
Та мама не знає чому це…чому.
Прикро,що діти невдячні матусі,
Що ніяк не цінують,що мама дала.
Слова такі кажуть,що дзвін чути в вусі,
Й завмерти в ту мить готова була.
Як можуть ті діти так діять-чинити?
Як можуть вони мамі біль завдавать?
Як можуть так запросто з цим всім прожити
І рідную маму словами вбивать?
16.12.2017 р.
Стара ться мама в д тей все вкладати
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117121700474
Свидетельство о публикации №117121700474
Рецензии