Чомусь я відчуваю сум,
Коли тебе немає поряд.
Немов мене вбиває холод,
Й думкив відсутність я відчув.
Ти йшла кудись, нічого не казав.
У дверях я твій погляд мов спіймав.
Та навіть посмішка й поцілунок,
Немов останній подарунок,
Мені надію на повернення віддав.
Чому в мене такі думки,
Тебе не буде кілька митть,
Але цей сум все робить навпаки,
Коли я намагаюсь щось робить.
Боюсь хвилини рахувати,
Тому що з кожною стає час більше.
Але я все одно буду тебе кохати,
Та думка підіймає настрій вище.
Сум без тебе
© Copyright: Вячеслав Катренко, 2017
Свидетельство о публикации №117121701127
Свидетельство о публикации №117121701127
Рецензии