У нас іще вісім, по градусу Цельсія, вісім,
Зими-королеви не чули ще подиху ми.
Без снігу дерева в садочку стоять і у лісі,
Шляхи і стежини не слали її килими!
А я і радію, бо ж я теплолюбна людина,
Люблю до безпам’яті літо, його всю красу,
А зимно надворі, то мерзнуть і стегна, й коліна,
І очі не сяють… В них з ранку до вечора сум!
Та що вже робити?.. Звичайно, зима на підході,
Сьогодні чи завтра підійде її заметіль,
Нехай вже хурделить, її ж бо є час у природі.
Зізнаюся вам, що люблю білосніжжя довкіль!
17.12.2017
Зiзнаюся вам...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2017
Свидетельство о публикации №117121710193
Свидетельство о публикации №117121710193
Рецензии