Заплач, коли мене не стане...
Можливо, ти одна на світі
залишилась, моя кохана,
хто щиро схоче слізьми вмитись.
Заплач, моя кохана, мила,
тобі полегшать сльози душу,
і згодом повернуться сили.
Я не вернусь – іти я мушу...
Заплач, коли піду назавжди,
коли насправді горе буде.
Заплач... Хай сльози будуть справжні,
та сліз нехай не бачать люди.
Я прошу, щоб ніхто на світі
не бачив сліз твоїх намиста.
І хай сльоза – не довше миті:
любов і сльози – особисте...
Заплач, коли мене не стане
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117121701012
Свидетельство о публикации №117121701012
Рецензии