Не хворій, янголятко!
Вгинатись не треба!..
Це життя, як малюнок на ліках від сну.
Ти згадай, напочатку
з`являється небо,
що формує земним справедливу ціну...
Посередині, бачиш,
дощі на світанку...
Вимивають соленою кров’ю серця...
Янголятко, ти плачеш?!
Від ночі до ранку
Безкінечний шукає початку кінця!
І лише закохавшись
у душу єдину,
Він дозволить їй знову летіти туди,
де між людяних завше
знаходять людину,
що рятує цей світ від нової біди...
Поцiлунок маленькоi долонi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117121610397
Свидетельство о публикации №117121610397
Рецензии