Тільки ти...
Ти...єдина як Божа субота,
під яку утворився цей вливаний світ...
Ти рятуєш мене від людської скорботи,
пропонуючи кожного ранку політ...
Тільки ти...
Ти...потрібна, мов шлях до криниці
із живою водою, що тихо тече
у дірявих долонях й серцях різнолицих,
від яких навіть небу сьогодні пече...
Тільки ти...
Ти...кохана, як перша дитинка,
що з`явилася світу, мов виграний рай.
Не біжи...
Ми з тобою - кінцева зупинка
піднебесного щастя...
Минулому - край!
Тільки ти!..
Ти...безмежна, мов мрії світанку,
в чиїм світлі розтанула врешті імла,
за якою чекає весна-полонянка,
щоб віддати нам, врешті, обидва крила...
Тільки ти!..
Ти...моя до задухи в легенях
від мовчазного щастя торкатися знов
неземного на цій віртуальній арені,
де з реального - тільки вино і любов.
І ще - ти..:)
Кордони безмежностi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117121301530
Свидетельство о публикации №117121301530
Рецензии
