Прости, матусенько, прости Пер. В. Агаповой

        9 августа 1922 г. - 11 декабря 2004 г.



     Уже дається вік взнаки...
     І совість до стіни приперла -
     Прости , матусю, що таки
     Не на моїх руках померла.

     О, скільки літ прогайнувала,
     Поки жила ти на землі !
     Прости, що рідко цілувала
     Я ручки зболені твої !

     Від нас без сповіді пішла -
     Сумує у вінках могила...
     Прости, що часу не знайшла -
     З тобою мало говорила.

     Усі печалі та жалі -
     Так ними в гіркоті журюся -
     Гріхи великі і малі
     Ти відпусти мені , матусю !

     Акафіст почитаю я ,
     Коли нова приплине днина...
     Хоч бабця вже , але твоя
     Ще у душі мала дитина.

     Земні попалено мости -
     Тобі не стану у потребі...
     Прости, матусенько , прости ! -
     Тепер...зустрінемось на небі...

           *  *  *

     Рідненька матінко моя ,
     Ангелику мій світлоокий !
     Жалобиш серце ти здаля -
     Твій образ не замулять роки !

     Не знала суду від людей,
     Ні в чому не шукала зиску ,
     Викохувала двох дітей ,
     Вночі гойдаючи колиску.

     Спинився твій життєвий біг...
     О , як ти, нене, все встигала ? -
     Так рідко чули ми твій сміх ,
     Бо дуже тяжко працювала.

     Без чоловіка* поготів
     Прийшлось тобі сутужно , ненько , -
     І шила із старих платтів
     Мені ти суконьки гарненькі.

     Коли зарплати мінімальні ,
     Яка вже мова про добробут ? -
     Твої серветочки крохмальні
     Наш бідний прикрашали побут.

     Віддячить Бог тобі сповна
     ( Бо я не вміла цінувати !)
     Ти спромоглася - скрізь одна ! -
     І вивчити , й прогодувати .

     О , пухом хай тобі земля ,
     Бо вивела у світ широкий ,
     Рідненька матінько моя ,
     Ангелику мій світлоокий !


 * мама осталась вдовой в 37 лет... с двумя несовершеннолетними детьми...



                Перевод - Риммы Батищевой
                http://www.stihi.ru/2018/01/14/10545


С годами видится ясней
И совесть мне напоминает,
Что я тогда была не с ней…
Прости мне, мамочка родная!

О, сколько лет прошло напрасно,
Что от тебя жила вдали!
И целовала я нечасто
Больные рученьки твои.

Не исповедавшись, ушла –
В венках, печалится могила…
Прости, что в хлопотах, делах
С тобою мало говорила.

Все сожаления теперь
Так запоздали! Понимая,
Жалею, мучаюсь, поверь!
Прости грехи мои, родная!

Пою Акафист вновь и вновь.
И с каждым днём понятно снова,
Хоть стала бабушкой давно,
В душе ребёнком быть готова.

Не возвратить! Не с нами ты –
Перенеслась в святую вечность…
Прости же, мамочка, прости!
Теперь на небе наша встреча…

                Перевод Валентины Агаповой
                http://stihi.ru/2010/09/15/3732
               

Родная матушка моя,
Мой ангелочек светлоокий!
Печалью сердце мне объяв,
Навеяла ты эти строки.

Суда не знала от людей,
Ни в чём ты выгод не искала…
В ночи качала колыбель,
Двоих ты деток воспитала.

Споткнулся твой житейский бег…
О, как ты всюду успевала? –
Мы редко слышали твой смех,
Тебя работа изнуряла…

Без мужа было тяжело,
Одной детей растить – подавно…
Перешивая барахло,
Нашила мне платьишек славных…

Когда зарплаты минимальны,
То нет и речи о достатке.
Ты из салфеточек крахмальных
На быт наш ставила заплатки…

Воздаст Господь тебе сполна
(Прости, я поздно оценила),
Ты всё превозмогла одна!
Нас выучила,  прокормила…

О, пухом будь тебе земля!
Ты вывела нас в свет широкий,
Родная матушка моя,
Мой милый ангел светлоокий!