Десь, поза межами мого розуміння,
Блукають причини людського смутку.
Я, напевно, щоночі рахую нові жахіття,
Шукаючи у безодні звичайного порятунку.
Розкажи мені, сонечко, як ти сьогодні живеш?
Я загубила в буденності власний спокій.
Навчи мене так, як і ти, плювати на всіх і все?!
Я досі не вмію крізь пальці спускати досвід.
Кажуть, що в мене очі скляні, замучені…
Я безперечно сміюсь і тікаю десь.
Серце спустилося в п’ятки, на тому все.
Десь, поза межами, я залишаю хрест.
09.12.2017
Поза межами
© Copyright: Инна Омут, 2017
Свидетельство о публикации №117121108016
Свидетельство о публикации №117121108016
Рецензии
