У кожного з людей є на небі зірка
вона палае поки є у володаря життя
здоров'я поки є сяє аж надмірно
та гасне коли людина йде у забуття...
Підимігує коли дуже вона закоханна
від щастя вся палає та тремтить
ховається за хмарами звісно заклопотана
і дуже важко її свободу полонить...
Лише закоханні зірку свою знайдуть
побачать раптом серед тисячі зірок
підкаже сердце-ікнеться на душе мабудь
що це единий та вирішальний життя крок...
Але кто з людей свою зірку не відгадує
на небі сіро і в душі наскрізна дірочка
тоді сумує серце та з розумом підказує
знайдеться з бажанням і твоя едина зірочка...
Моя зiрка
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2017
Свидетельство о публикации №117121003868
Свидетельство о публикации №117121003868
Рецензии