Згорiлий Ангел

-Наснився сон сьогоднi, рiдний мiй,
Знов посмiхнувся ти на сходах,
А я заплакала, ну розумiй,
В ночi чекав на тебе сполох.

-Так i було - реактор вибухнув,
Але того ми ще не знали,
Вогонь тодi аж до небес сягнув,
Нас звали в бiй з вогнем сигнали.

-Ти поруч?  Ти зi мною? Милий мiй.

-Так, я вгорi, моя кохана.

-Чому пiшов? Ти був не черговий.
Сiм'єю б жили бездоганно.

-Не мiг, повiр, бо втрьох були би тут,
Нам у раю було би тiсно,
Така нагода гiрше за отрут,
Ваши життя - дорожчi, звiсно.

- Мене примусили: Зробiть аборт!!!

- Так, донька, i вона... без рук, зi мною.

- Я кожен рiк з свiчками ставлю торт,
З покритою у чорне головою.

Тяжкий на серцi бiль, живу одна.

-Ти не сама,- синок дорослий,
I кожен ранок промiнець з вiкна,
Це я, щоб день вiдбувся ясний.

-Я так сумую, рiдний, Ангел мiй,
Дай сили зустрiчи чекати,
Нехай росте щасливим батьком син,
Онукам мiсце є у нашiй  хатi.

-Радiю зверху, коли бачу вас,
Ваш успiх, посмiшки, бажання,
Вiд вибуху - для мене завмер час,
Ви,- навпаки, живiть й за мене.

          10.12.2017