можно?

по лиловым волнам сна
между див и небылиц

данник белого листа
пленник бережных страниц

пробираюсь осторожно:
можно? можно? можно? можно?

а они молчат в ответ
...нет?

нет ответа ни отвода
это ли не есть свобода
жить и быть?

мальчик, зайчик, одуванчик
кем ты был, когда жил раньше
у кого спросить?

что кричит через года
надрывается звезда?
что?

шевеление лучей
золотых ресниц очей
вздох

жизнь есть, знаете ли, сон
эту пьесу Кальдерон
написал давным-давно
просыпайся: день

вечер катится к ночи
к той где всё звезда кричит

и звенят
             звенят ключи
в неземную сень


переспів 25 жовтня 2018:

хвиль бузкових
                плин тонкий
сон розгойдує
                між див
й небувальщини
                що платить
аркуш білий шпальтам днів

їхній в’язень
             сновигаю:
право маю? волю маю?
             ба вони мовчать в одвіт

…ніт?
        відповіді як й відмови
    це хіба ж не волі лови
бути й жить?

хлопчику, маленький заю
де ти був, в кого спитаю
в цю казкову мить?

зірка що з небес кричить
то ж до тебе не мовчить
бо?

…тільки променів політ
з золотих зіничок світ-
ло.

а життя то звісно сон
цю витівку Кальдерон
втнув давнесенько-давно
просинайся: день

вечір тане уночі
в тій, де зіронька кричить
й дзеленчать-дзвенять ключі
в неземне пісень