так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
наче все колить
колами ходимо
кола зрізає
те що не виросло
та знемагає
що не забулося
і не збулося
ходить по осені
милостинь просить
інші літатимуть
світом цим білим
зорі збиратимуть
що не згоріли
сонце вмиватиме
зранку їм вікна
світлом небаченим
поки не звикнуть
ти не наважишся
я не зумію
сумніви вигнати
amore mio
серце очистити
з болю і щему
руки заломлені
спалені теми
тиша вибаглива
дихає з нами
нам не торкнутися
більше губами
нам не торкнутися
більше губами
нам не торкнутися
чуєш кохана
7 Грудня, 2017
нам не торкнутися
© Copyright: Юрий Лазирко, 2017
Свидетельство о публикации №117120802126
Свидетельство о публикации №117120802126
Рецензии
http://www.stihi.ru/2017/12/09/4220
Спасибо за очередное чудо поэзии и души! с теплом - Т.
Кариатиды Сны 09.12.2017 11:57 • Заявить о нарушении
Спасибо за очередное чудо поэзии и души! с теплом - Т.
Кариатиды Сны 09.12.2017 11:57 • Заявить о нарушении
Спасибо, большое, Таня,
Как всегда - перевод на высоте!
Юрий Лазирко 12.12.2017 19:33 Заявить о нарушении
Как всегда - перевод на высоте!
Юрий Лазирко 12.12.2017 19:33 Заявить о нарушении