Пролетіли роки,мов у небі хмарки,
Мов осінні листки пронеслися вони
І ключем журавлиним прокричали з гори,
Залишили в душі лиш сліди пустоти
2
І на серці стояла велика журба
І здавалося, щось недодало життя,
А насправді - це ми не хотіли знайти
Ту дорогу, яка наповняє життя.
3
А дорога ота, наче чиста ріка,
Вона завжди тече від пристолу Христа
І хто воду живу п"є з цього джерела,
Той наповнює нею всю душу сповна.
4
І хоч листя летить, хоч кричать журавлі,
Хоч буває так важко й тягар на душі,
А надія жива - вона в серці тремтить,
Також віра жива - вона в небо летить!
Амінь.
02.03.2017.
9. Пролетiли роки
© Copyright: Ганна Горбатюк, 2017
Свидетельство о публикации №117120801101
Свидетельство о публикации №117120801101
Рецензии