Шо я вам скажу про косцяну ногу
Нымае врагів. Е но чэрті
Смотрю на погорбляны пальцы ногы
І думаю: как жэ ты, маты,
Ны поjмыш, шо не было даж чырывык
Ув дыкым маленствы j юнацтвы -
Батьківськы донашвав ш.
От слухаю гонды поэта, шо лыс.
Бо грав Ціалковского навыть,
А вершы пысав, ек зу7 і ны фрыц.
А ведь із немчур, вроді, как бык.
Но ек він Росію-маманю любыв!
Бо був, быj іj я ж, на КамАЗе.
А скількы народыj згноjілы в гразі
Буржуjі ув шкурах начальствыj!
Про гэтэ так само з він кажэ, аджэ ж.
Ну, как – про колеjкы j за тканьмы.
А бабыj кохав гэтоj Жэнічка дэ?
Ага, так бы j Васьк ув Елабуге.
Про всё б я б сказав бы j ув гэным сціхе.
Да, выдно, ны вэльмы Давыд вжэ.
І тількы дывуюсь: чого ж я мовчев,
Колы в гріх пудпыхвала жінка...
Хотілося ж буты, ек высшыjі ледзь!
А я ж пры чынушках ек бутто.
Так ты покажы жыду корочкы, Федь –
Іj ось: я одіта j обута с.
А нек3 смыелысь: нет хаты в тыбэ?!
Да справку ж возьмы дуту в дупыj!
Чы паспорт сфіj выкынь да вгроб пару змеj,
Шо в банды правітеля гулять.
О так мы j жылы з мыдянымы горшэчк.
120 пудлыjзыj наjдуцьця ж,
Шоб но ты продав свое сэрцэ святэ.
Бо ж зналы про j Карму баjстручкы.
За всэ ты заплатыш, дружбан чалавек!
Коль ліг пуд жену чы j свынетко:
Часы ты зняjшёв?! Даj ля мне!
Бо золотка прагнэ но мелоч.
...а гэ jдэ ж святэнькая ведьма!
На здымковы Хэлмы
Свидетельство о публикации №117120801059