Гумореска

Явдоха
Скажу вам так –  поперло  здуру
Стару Явдоху у культуру,
Бо вміла грати на трубі,
Скажу на вушко я тобі.
А трохи ще й на контрабасі,
Здається, ще у третім класі.

А як зосталась без роботи –
Дістала з скриньки дудку й ноти,
Днів п’ять дуділа, що аж пес
Не витримав аж втік у лєс.

І от Явдоха вже на сцені –
Сидять у залі – оглашені.
І всі ж такі їй милі, любі,
Бо вже ж вона – звєзда у клубі!

Та, бач, не склалася кар’єра,
І вже  вона на вильот пєрва.
Та ні, не з парашутом, так.
Бо не второпає ніяк:

Чого, скажіть, якого біса
Всі у культуру подалися?

Та, що сиділа за роялєм,
Сказала прямо: «Діло в малім!
Ви тут чия? А нічия?
То ваш талант і не влія.

От взять впрімєр мойого кума –
Він режисер, за всіх він дума.
А от узять – моя кума,
Так то вже пріма тут сама.

А от кума тії куми –
Костюми шиє і штани.
А та куми сестра чи сваха –
Та сторожує бідолаха,
І так усі по вертикалі –
Той кум на скрипці чи роялі,
Той по-під тим,
А я сама і не скажу чия кума.
Ми всі отут одна родина,
Там син, тут дочка чи дружина.
Культура, бачте вам не спорт,
Тут не второпає сам чорт,
Чи є талант у вас, чи ні,
Аби гучніш співать пісні,
Тягнуть за тим, хто має владу,
І матимите скрізь посаду.

Чому й кажу: поперло здуру
Явдоху так у ту культуру!