Лютого 2014 року
й камінь встОїть вряди-годи...
сточИть ні: знесуть, й шукай?
напоровшись на пороги —
й берегам поклАдуть край!
верховодять бруд і піна...
вказують, куди текти??
знов, наріжна Україна:
або встать — або лягти!!
під насравших в чужу славу...
ми ж, коріння, — їм "не ті"???
йдуть, держава на державу;
п'ють — під наші же пісні!!!
А нам ще свої хліви-стайні та палаци худОби вивільняти од лайна, вичищати-вимивати; будемо: БУДЬМО
Свидетельство о публикации №117120604618
Як то кажуть- Нема кому, і мені ніколи!
Це репліка на останню строчку.
Хоча, відповім сам собі,- Є у нас ЛЮДИ, Мужні та Хоробрі, з Честю і Совістю. Доказано кровью! - Слава їм!
І тобі, друже Юрій, хай щастить!
Павел Миронченко 21.04.2018 19:03 Заявить о нарушении
вже й доточений поріг по їхній ріг: ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня
в чиряках із крові з гноєм
та країна блуду й воєн;
завеликий той язик
в'яже з того ж лика лик... (те лико" теж велико: луб*я...)
зглуха вуха б'ють в той дзвін,
в тім же роті той же тлін,
повні з верхом й рот, й сам він:
каїн, путін; один хрін...
на ті душі небагата,
та релігія й розп'ята;
а прогавлене геть все:
звідти їх й сюди несе...
Зозуля Юрий Павлович 21.04.2018 21:30 Заявить о нарушении
Але, подавляться виродки! Да буде так!
Павел Миронченко 22.04.2018 00:06 Заявить о нарушении