Гасила Вода безпорадний Вогонь,
Він грів її ніжно, вмираючи з болем.
І щось божевільне вертало в полон,
В обійми холодні її задоволень.
Вона підіймалась до неба між хмар,
А потім дощами спадала на плечі.
Він ждав ці моменти, цей дикий кошмар,
Згасав, кам’янів у своїй порожнечі.
Вода будувала голки крижані,
Встромляла кришталь у закохану душу.
Вогонь плавив лід, розчинявся у ній,
Вдихав величавість її непорушну.
Тоді шаленів, розпікався в собі,
Немов Кракатау, палив все довкола.
Вода відчувала немислимий біль,
Була ледь жива, вкрай загублена й квола.
І попіл спадав їй на плечі з небес,
Вбирав по краплинах останню вологу.
Вогонь повертався, неначе воскрес,
Та знову Вода брала щемом в облогу.
20:36, 06.12.2017 рік.
Зображення: http://www.playcast.ru
Вогонь i Вода
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2017
Свидетельство о публикации №117120610885
Свидетельство о публикации №117120610885
Рецензии
"Две страсти, две стихии, две души. Их встреча в жизне не случайна. Среди вселенской суеты. Им покорилось мирозданье. Огонь пылая и маня теплом. Вода стремительным потоком. Запрещено им быть вдвоем. Они, как небо одиноки. Но, не поверив на запрет. Они смогли найти друг друга..." С теплом.
Борис Воловик 08.12.2017 18:37 • Заявить о нарушении
Борис Воловик 08.12.2017 18:37 • Заявить о нарушении
Благодарю от всей души за прекрасный поэтический отзыв!!! Благополучия!!!
Прокопенко Юрий 09.12.2017 12:36 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 09.12.2017 12:36 Заявить о нарушении
