Роками змитий під дощем
Вінтажний колір вулиць,
Холодна сирість змінить день
І все, що там відбулось
Заснули парки і зупинки,
Старі трамваї ледве сплять
В тіні прадавнішніх будинків,
Що мали впасти, але ще стоять
На підвіконнях краплі сліз,
Що падають з нічного неба.
Холодну сирість змінить ніч
Бо тільки цього місту треба
Чорною кров'ю, хмари оповиті
І сон повільно переходить грані,
І навіть бог не сміє говорити
Бо місто спить, закутане в тумані
Город спит
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117120500354
Свидетельство о публикации №117120500354
Рецензии