Якось-то передбачене все збудеться,
Про що наворожили ми удвох.
І вимита дощем запахне вулиця,
Й отямиться будинок, наче Бог.
Враз феєрверком у вікні засвітиться,
Полине тихо музика жива,
І сходинок спіраль уверх закрутиться,
Геть дінуться потрібні всі слова.
І мій вагончик крихітний безвізовий
Відкриє, не питаючи квиток.
І ти зайдеш, нестриманий, з валізою,
І буде вечір, як вина ковток.
Не знаючи ще, де тобі постелено,
Торкнешся ніжно рідної руки….
Все буде так, як ворожбою звелено:
Забудемо про відстань і роки.
http://www.stihi.ru/2017/12/02/9923 - тут оригінал
Якось-то збудеться
© Copyright: На Манжетах Вишиванки, 2017
Свидетельство о публикации №117120407197
Свидетельство о публикации №117120407197
Рецензии
Не дражніть, а то заспіваю...
Дякую щиро, Михайле
На Манжетах Вишиванки 18.12.2017 16:32 Заявить о нарушении
Дякую щиро, Михайле
На Манжетах Вишиванки 18.12.2017 16:32 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.