Жаль... Маргарита Метелецкая

МАРГАРИТА  МЕТЕЛЕЦКАЯ
Жаль ...
(http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551)
---------------------------------------


      Жаль мертву пташку , мертве деревце...
      А скам'янілу душу людську - втричі !
      Любов'ю лікувати лихо це
      Одвічно вимага Закон Космічний ...

      Заховані глибоко , як в норі,
      Ті почуття найвищого гатунку
      У серці набухають поцілунком
      До людства , що в жалобі та журі...

      Так хочеться весь Світ зацілувать
      І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
      Бо і Планети нашої не буде,
      Як Зло продовжить в душах вирувать ?!

      В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
      Молитвою всю Землю обіймаю !




*************************************


Жаль пташку мёртвую и деревцо...
Но втрое больше - каменную душу!
Лечить любовью нужно горе то,
Космических Законов не нарушив...

Запрятаны поглубже, вдалеке
Все чувства наивысшего сословья ,
Рождая в сердце поцелуи словно
Тем людям, что в печали и тоске...

Так хочется весь Мир расцеловать
И докричаться:"О, очнитесь , люди!"
Ведь и Планеты нашей так не будет,
Коль Зло продолжит в душах клокотать?!

В грехах распятая, что делать, я не знаю ...-
Молитвою всю Землю обнимаю!