Ти для мене – щоразу вершина.
Насолода, від самого споглядання тебе,
на землі.
І я сходи карбую щоразу, до неї
як позносить їх селями, -ві
Вона – як Антарктика, Ісландії сполохані сни:
З виду – сувора в недосяжності,
де наче ходять сірі вогні, холодні.
Ти – планета, покинута сонцем,
Рай: справжній рай, не обігрітий.
Вершина: до тебе сходити та йти,
іще, ізнову, знову й знов.
Та навіть, якщо підвищення – лиш плато в низині,
на радість дитині та підлітку в мені,
свята пастораль – ходити по тобі.
Відчувати підйом, колись високий,
тепер – незначний.
Але для мене – вічно-крутий.
Бо ти – вершина, яка в мене є,
навіть на відстані кілометрів, емоцій і льє
2017-12-03
В далечiнi
© Copyright: Владимир Шеврон, 2017
Свидетельство о публикации №117120310760
Свидетельство о публикации №117120310760
Рецензии