В Зернах Чистих Слiв...

Хто не знає, на світлинці люля; сей куций малюночок завбільшки на мить: на довший слів не намить!
Звідтіля війна — та й свого лайна сповна: і при версі з вершечками; тримаймося, самі не гамніймо!
Долю пу занапастив, віру гу занапастив; так би все занапастили: а на нас (не ананас!) не стане сили!
Ще: з менших слів більш справи й суті: а й рядки ж прямі, не гнуті!

                в зернах чистих слів:
                поготів, й чуттів:
                миті без гріхів:
                й для хлібів, й щаблів...

з люлі, смак буття:
й до зірок місток:
й об життя тертя:
й жорна геть в пісок:
й зерна каяття:
й на мукУ, щораз:
й теж водою, час:
й хлібцю в сповиття...

                й спів життів летів!
                й дзвін, і він; й слів суть!!
                й все чогось велів!!!
                й що кому... — й ЩО ЧУТЬ*???

*) чуть = чути


Рецензии
Я, остання в сім'ї, кого колихали в такій люлі. Довго вона на горищі лежала, а потім її забрали, більше вона не повернулася додому. Ймовірно пішла по колу...

Лида Скрипка   02.12.2017 15:32     Заявить о нарушении
Лідусю, а якщо вона ще в тім колі, то най би повна й щастям...
а всім з неї вирослим - доростати би (тако й зичу!) до кожної наступної миті, думки, рухів та дій почуттів...
ось і побажання "щасти" аби щоразу повніше, як і його виконання; ось: щасти...

Зозуля Юрий Павлович   02.12.2017 18:33   Заявить о нарушении