Жаль... Маргарита Метелецкая

http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551

   
      Оригінал:


      Жаль мертву пташку , мертве деревце...
      А скам'янілу душу людську - втричі !
      Любов'ю лікувати лихо це
      Одвічно вимага Закон Космічний ...

      Заховані глибоко , як в норі,
      Ті почуття найвищого гатунку
      У серці набухають поцілунком
      До людства , що в жалобі та журі...

      Так хочеться весь Світ зацілувать
      І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
      Бо і Планети нашої не буде,
      Як Зло продовжить в душах вирувать ?!

      В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
      Молитвою всю Землю обіймаю !


Перевод  с  украинского  Светланы  Груздевой:


Жаль птичку мёртвую и деревцо…
Души окаменелость жальче втрое!
Но потерять боимся мы лицо -
Стесняемся Любви своей порою !

И хочется те души исцелять -
Но нежность где-то глубоко, за дверцей -
И нужно эту нежность проявлять,
Коль поцелуем набухает сердце!...

Так хочется весь Свет зацеловать
И закричать: «Опомнитесь же, люди!» –
Ведь и Планеты крохотной не будет,
Коль зло продолжит души разрушать?!

В грехах распята, что я понимаю? –
Молитвою всю Землю обнимаю!


Аватар Автора оригинала