Буяло лiто молоде
В зеленому гаю.
Там палко цілував тебе,
Дружиноньку свою.
Стояли ми серед беріз,
Немов би вдвох злились.
Тремтів навколо верболіз,
Зник вітерець кудись.
Тоді і час, здавалось нам,
До схованок пірнув.
А на губах твоїх бальзам
Таким солодким був!
Летіли душі прямо в рай…
Ми не грішили, ні!
Мрійливо посміхався гай…
Співали солов’ї…
30.11.2017
Свидетельство о публикации №117113005913