Мене спочатку насварили, що я не вмію називати
свій вірш. А я не вмію, справді... Я кличу вірш рядочком першим.
Сварили потім, що не маю я права жодного писати
від імені жінок, що годі, що я жінок не перевершу.
А ще – сміялись, що наївний. I співчували, що романтик.
А я – романтик, я – наївний, таким напевне вже і буду.
А те, що хтось на вірш свариться, то хай – я без корон і мантій.
І я схиляюся до думки, що так і треба – різні люди...
І різні люди різні вірші утворюють завжди окремо.
Не мають права на подібність ні критик, ні поет, ні вірші.
І слухати потрібно серце, яке свою підкаже тему,
і душу, що слова підкаже. Лиш серце й душу. І не більше...
Мене спочатку насварили, що я не вмiю називати
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117112902105
Свидетельство о публикации №117112902105
Рецензии
Не перейматися прошу вас.
І з вами я погодитись повинна.
Бо,душу не тривожить назва вірша,
а тема,зміст і його серцевина.
Творіть,літайте,заряджайте
своїми влучними словами,
когось лікуйте,когось лайте,
бо правда - різні ми із вами.
Просто будьте собою. З повагою Віра.
Вера Бондаренко-Михайлова 29.11.2017 09:22 • Заявить о нарушении
І з вами я погодитись повинна.
Бо,душу не тривожить назва вірша,
а тема,зміст і його серцевина.
Творіть,літайте,заряджайте
своїми влучними словами,
когось лікуйте,когось лайте,
бо правда - різні ми із вами.
Просто будьте собою. З повагою Віра.
Вера Бондаренко-Михайлова 29.11.2017 09:22 • Заявить о нарушении