Миклош Форма. Светлой памяти первого поцелуя

                Перевод Инессы Соколовой

Светлой памяти первого поцелуя

Наш первый поцелуй несладким был
жалели мы, что разочаровались...
Хотели счастья, горечи не ждали,
как быть нам дальше с опытом таким?

Казалось, оборвалась наша жизнь –
любви без поцелуев не бывает ...
Кто полюбил, о них всегда мечтает,
а радости в устах – как миражи.

Обрушились надежды юных двух...
Казалось, что любовь они спалили…
Веками люди жили и любили,
им улыбался Бог... Наш пыл затух.

---

Автор: Миклош Форма, Украина

Оригинал

Світлої пам'яті першого поцілунку

А перший поцілунок був гірким,
і ми жалілись, що розчарувались...
Ми щастя, а не гіркоти, чекали,
і як нам далі – з досвідом отим?

Здавалось, обірвалося життя –
любові без цілунків не буває...
Як мріють ті, хто вперше покохає,
наповнювати радістю вуста.

А тут – розчарування юних двох...
Здалось: любов цілунками спалили...
Ми сотні років вдвох жили, любили,
і сотні років усміхався Бог...

http://www.stihi.ru/2017/11/26/4709