Лина Костенко Пусть подождут дела, что неотложны

Лина Костенко «Пусть подождут дела, что неотложны»
(перевод Владимира Туленко)

Пусть подождут дела, что неотложны.
На солнце засмотрюсь, на травы тоже.
Наговорюсь я с добрыми людьми.
Летит не время, а уходим мы!

А мы уходим,.. мы уходим… так-то…
А время – только для отсчёта такта.
Тик-так, тик-так… Трагичная беспечность.
Часы – не время, а века и вечность.

И день, и ночь, и с ночи до рассвета
Лишь вехи жизни, что проходит где-то.

Пусть этот миг, что умиляет взор,
Нам нотой будет при последнем титре –
Смотри: А время ведь великий дирижёр,
Что ноты повернёт вновь на пюпитре.

*****
Ліна Костенко «Нехай підождуть невідкладні справи»

Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.

А ми минаєм…ми минаєм…так-то…
А час – це тільки відбивання такту.
Тік – так, тік – так…і в цьому вся трагічність.
Час – не хвилини, час – віки і вічність.

А день, і ніч, і звечора до рання –
це тільки віхи цього проминання.

Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, –
дивися: Час, великий диригент,
перевертає ноти на пюпітрі.