останнiй дощ

дощ мжичить… ніч сумирна… листопад…
ця тиша вміє замовляти вроки,
щоб не приспались… світлами лампад
зими не збудить, лиш освятить кроки

сніжку… а дощ шепоче-шелестить,
мабуть про те, що цей танок останній,
коли ще можна ухопитися за мить
і озирнутись в темінь на прощання.

то дріботів, то циндрив, перебіг
в напівпрозорий, наче й кволий, ранок,-
а той поквапно заподіяв сніг,
і білий світ збілів, і сірий ґанок.


Рецензии