Все мине, немов зима,
Ніби блискавка у небі.
І немає на потребі
Вірити у ці дива,
Ти побачиш це сама...
Камні їсти чи хліба,
Каву пити чи горілку
І яку кохати жінку-
Брешуть: різнощів нема.
Ми кохаєм не тіла,
А слова і рідні очі,
Темні та відверті ночі,
Час, що поміж нас сія.
Час як світло промина,
І бистріш ніж в'януть квіти
Виростають наші діти,
І життя як дим сплива.
Нас єднає небуття-
Чорні крижані безодні,
Зорі голубі на водні,
А рятують почуття.
Блискавка
© Copyright: Андрей Ободовский, 2017
Свидетельство о публикации №117112607051
Свидетельство о публикации №117112607051
Рецензии