В сучасному світі вже, мабуть, не буде,
Такого як ти, бо ти - я, я - бо ти,
Ми різні таки і з тобою єдині.
Ми йдемо з тобою до щирой мети.
Бажаємо жити і будемо жить,
Бажаєм кохання і будем любить,
Бажаєм родити і зможем родить,
І часом великим ми зробимо мить.
В цей час подаруєм найкращі перлини,
Засадимо квітами шлях цей важкий,
Як гарно що ми тут добро лиш творили,
Як гарно, не мали тягар цей людський.
Із зайвих образ, лиш кохання було,
Ми дуже хотіли любить і любили,
Ми дуже хотіли творить і творили,
Ми дуже хотіли родить і родили,
Цей крихітний янгол ім*ям вже кохання взяло.
В сучасному св т вже, мабуть, не буде
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117112605141
Свидетельство о публикации №117112605141
Рецензии