Під музику старого джазу,
Що не дає думкам втікати-
Настане час, змінити фазу
І закувати тіло в лати
Стиснути руки в кулаки,
Вогнем загартувати волю,
Ми не бездомні пішаки -
Ми створюємо власну долю
Поставити конкретну ціль,
Забувши мрії недосяжні
Переступити гострий біль,
І показати, хто ти справжній
І залишатись вірним клятві,
Що дав колишньому собі,
Роздерти спогади на клапті,
Вписати кредо на гербі
Змастити кров'ю голе лезо
Свого уявного меча,
Почати думати тверезо
І не рубати ним з плеча
І перестати, блять, писати
Свої пусті їбучі вірші,
Прийшла пора - пора міняти
Усе, що деформує вічність
І кожен, хто відрікся зграї -
Став королем на шахівниці,
Навчився бігати по краю
Як справжній бог,
Як темний Лицар
Нова Ера
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117112506349
Свидетельство о публикации №117112506349
Рецензии