У снах, через ритвини часу
Лечу до забутих криниць.
Знов корчить прожите гримасу,
Жбурляючи жмені зірниць.
Ні зблиску на чорному днищі,
Замулене вщент джерело.
І тиша, мов на кладовищі,
Куди перебралось село.
І ніби лелек дивний клекіт,
Ловлю, як чуже каяття.
Лиш мить, а дороги далекі
У снах в пережите життя.
Спішу навмання споришами
До мальв, де хатинка в їх зріст.
Лечу крізь безсмертя до мами,
Несу у душі благу вість.
Тривожу дитинство заснуле,
В колисках принадних світів…
І шлю телеграми в минуле
Без коми, без крапки, без… слів.
У снах, через ритвини часу
© Copyright: На Манжетах Вишиванки, 2017
Свидетельство о публикации №117112504123
Свидетельство о публикации №117112504123
Рецензии
На жаль все так, без слів минуле,
Та в серці мамине тепло,
В очах онуків промайнуло,
То ж збережемо ще село!
Владимир Прохода 07.12.2017 02:20 • Заявить о нарушении
Та в серці мамине тепло,
В очах онуків промайнуло,
То ж збережемо ще село!
Владимир Прохода 07.12.2017 02:20 • Заявить о нарушении
Дякую вам шановний, село живе, брат мій продовжує там рід і внуки бігають уже в початкову школу, а старші в п'ятий клас в сусіднє село автобусом рейсовим їдуть. Інколи пішки п'ять кілометрів долають.
Хатинки нема з рудою долівкою, там де народилися - віджила своє.
Тепер брат живе у просторій хаті, а по мамі лише пам'ять і сни.
На Манжетах Вишиванки 07.12.2017 10:48 Заявить о нарушении
Хатинки нема з рудою долівкою, там де народилися - віджила своє.
Тепер брат живе у просторій хаті, а по мамі лише пам'ять і сни.
На Манжетах Вишиванки 07.12.2017 10:48 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.