Ми, лиш малесенькі піщинки,
В закритих рамках майбуття,
Йдем від зупинки до зупинки,
Від точки А до точки А,
А потім що? Що після смерті?
Напевне, виходу нема
І навіть хочеться померти,
Щоб віднайти той сенс життя
Думки пусті і ти - безликий,
Серед таких самих потвор,
Пливеш за вітром в місце дике,
Де лабіринт сплітає коридор
Немає в ньому поворотів,
Немає виходів і входів,
Немає сенсу на звороті-
Є лиш безмежна кількість сходів
І кожен завтрашній випадок
По кругу пронесе буття,
Колись і ми зі сходів в впадем,
Чого чекати там?
За рубіжем, життя?
Лабиринт v2. 0
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117112406095
Свидетельство о публикации №117112406095
Рецензии