А вранці я ще більше закохався,
хоч думав, що сильніше – неможливо...
І пошепки укотре зізнавався
тобі, моя цнотлива і зваблива...
І я не знаю поєднання краще:
нічна – моя, і не моя – бо денна.
Сміюся в небо, як згадаю нашу
усміхненість інтимну потаємну...
І цілий день я поважаю відстань,
яку ти так витримуєш сумлінно...
І цілу ніч обожнюю намисто
перлин звабливих і перлин невинних...
А вранцi я ще бiльше закохався
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117112405587
Свидетельство о публикации №117112405587
Рецензии